- кидальник
- -а1) с.-х. рабочий, подающий снопы при укладке2) спорт. мета́тель
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
кидальник — а, ч. 1) Робітник, що подає снопи тощо під час укладання їх у скирту. 2) спорт. Те саме, що метальник … Український тлумачний словник
кидальник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
кидальниця — і. Жін. до кидальник … Український тлумачний словник
кидій — іменник чоловічого роду, істота кидальник … Орфографічний словник української мови